Факсимиль материала на МНИБ

ДЕВЯТИЙ ПЕРІОД, 1907—1911.

Реформа виборча до парляменту та перші вибори до парляменту загального голосування, а відтак діяльність нових послів загального голосування,— отсе завдання політичні, якими зачав ся рік 1907.

Та коли наш нарід на цілім просторі краю радив над отсими питаннями і шукав відповіди, як би тут стати, щоби на добре вийшло,— то на львівськім університеті прийшло до незвичайно бурливих подій, в дні 23. січня 1907. р.

1. Заворушення на університеті і арештування наших студентів.

Спровоковані українсько-руські академіки побили секретаря університетського д-ра Віняржа, та за приводом студента з України Павла Крата кинули ся на університетську авлю і зруйнували її, а відтак поклали барикади на коритарях та вивісили синьо-жовтий прапор на університетськім будинку. Наслідом сього, ректор університету д-р Ґризєцкі впустив поліцію в мури університету,— та вона відставила около 100 академіків до арештів...

„Нічим Русини не могли собі більше пошкодити, як сим нападом“,— казали Поляки, а наші відповідали льогікою фактів. Маловаженнє законів зі сторони державних орґанів та незаспокоюваннє потреб народу, а безнастанне подражнюваннє його — викликують „гайдамацтво“ і „вандалізм“...

Та у сім скрутнім положенню помогли нам Поляки своїм розгоном. Шовіністична часть Поляків та за ними мабуть намісник граф Потоцкі стали напирати, щоби строго покарати руських студентів і під сим напором увязнив львівський суд карний близько сто наших студентів, без розбору вини, та нічим неоправ-

даним придержуваннєм їх у слідчій вязниці завернув симпатії не тільки цілого руського народу в краю, але також народів Австрії і поза Австрією на бік нашого студентства. На припорученнє послів і Народного Комітету інтервеніював п. Василько в центральнім правительстві та інспірував віденських публіцистів в користь увязнених студентів...

В дні 10. лютого 1907. р. відбуло ся у Відні віче студентів славянських і німецьких в справі масових арештувань українських студентів у Львові, та запротестувало проти такого поступовання і зажадало їх увільнення. В дні 12. лютого 1907. р. відбули ся віча: львівських Русинів у Львові і буковинських Русинів у Чернівцях, котрі висказали симпатії нашим студентам в їх боротьбі за права української мови на львівськім університеті і напятнували провокаційне поступованнє Поляків та краєвих властей. На всіх народних зборах і вічах в справі виборчої акції підносить ся однодушний голос в обороні нашого студентства,— та оснуваннє українського університету у Львові приходить в найтіснійшу звязь з політичним визволеннєм нашого народу...