Факсимиль материала на МНИБ

33. Памяти Володимира Антоновича, 1908. р.

В р. 1908. обходили Українці по сей і той бік Збруча: память смерти Володимира Антоновича, славного історика України і піоніра українського національного руху в Росії,— що полюбив український нарід, серед котрого жив, переняв ся його інтересами і вернув ся до народности покиненої колись його предками, щоб невсипучою працею і любовю нагородити все лихо заподіяне народови...{Вол. Антонович, „Моя испов?дь“, в Петербурській „Основі“ з р. 1862.}

А у Львові помер Плятон Костецький, останний з типів: Gente Ruthenus, natione Polonus. Він містив іще в р. 1855, в „Зорі Галицкій“ свої вірші і оповідання, та з початком 60-тих років минулого століття — проголосив, що „яко тройця так єдина Польща, Русь і Литва“. Сей тип оправдував своє відступництво від рідного народу фразою: Gente Ruthenus, natione Polonus,...

В сім році віддавали ми пошану виликому синови Норвегії: Бернштерне-Бєрнзоно ви, з нагоди його 75. літного ювилею,— за оборону прав українського народу.

Ось так стрінулись три типи людей...

Володимир Антонович